саночки
САНОЧКИ, чок, мн. Зменш.-пестл. до сани і санки. Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко (Л. Укр., III, 1952, 473); Старенький, але ще дебелий дідусь, впрягшись у саночки, никав по двору, вишукуючи сміття та вивозячи його в яму (Тют., Вир, 1964, 199); - Гляньте, який знайшовся. Напустив дурману, та й уже. Ні, голубе, любив кататися, люби і саночки возити! (Панч, На калин. мості, 1965, 168).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саночки | |
Родовий | саночок | |
Давальний | саночкам | |
Знахідний | саночки | |
Орудний | саночками | |
Місцевий | на/у саночках | |
Кличний | саночки |