сатуратор
САТУРАТОР, а, ч., спец. 1. Апарат для насичення або обробки рідини газами. На Вроцлавському заводі транспортного машинобудування прокладено спеціальний водопровід для газованої води, яка надходить з центрального сатуратора (Веч. Київ, 1.ХІ 1968, 4).
2. Апарат хімічної водоочисної установки, що служить для приготування насиченого й освітленого вапнистого розчину.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сатуратор | сатуратори |
Родовий | сатуратора | сатураторів |
Давальний | сатураторові, сатуратору | сатураторам |
Знахідний | сатуратор | сатуратори |
Орудний | сатуратором | сатураторами |
Місцевий | на/у сатураторі | на/у сатураторах |
Кличний | сатураторе | сатуратори |