свербіння
СВЕРБІННЯ, я, с. Стан за знач. свербіти; свербіж. При лупі й свербінні шкіри голови та випадінні волосся миють голову міцним відваром з суміші кори верби і коренів лопуха, взятих в рівних частинах (Лікар. рослини.., 1958, 109); І хоча Опанасовичу до таланту Васильовича було далеко, як куцому до зайця, але й він інколи відчував свербіння в руках (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 158).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свербіння | свербіння |
Родовий | свербіння | свербінь |
Давальний | свербінню | свербінням |
Знахідний | свербіння | свербіння |
Орудний | свербінням | свербіннями |
Місцевий | на/у свербінні | на/у свербіннях |
Кличний | свербіння | свербіння |