свинюшник
СВИНЮШНИК, СВИНУШНИК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що свинарник. Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні, та псарні, та сви-нюшники (Н.-Лев., III, 1956, 296); Одна каса в коморі під бочкою зарита, друга - під грушею, біля свинюшника. Про день чорний мідну копійку зарив (Ковінька, Кутя.., 1960, 114); * У порівн. Брудно там [у хаті], як у свинушнику (Коцюб., III, 1956, 141).
2. перен., розм. Брудне, неохайне приміщення. Я все частіш і частіш тікаю до своєї хати, аби не бачити тої неохайності, в якій він живе: з хати своєї зробив свинушник (Коцюб., III, 1956, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свинюшник | свинюшники |
Родовий | свинюшника | свинюшників |
Давальний | свинюшникові, свинюшнику | свинюшникам |
Знахідний | свинюшник | свинюшники |
Орудний | свинюшником | свинюшниками |
Місцевий | на/у свинюшнику | на/у свинюшниках |
Кличний | свинюшнику | свинюшники |