свистало
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свистало | свистала |
Родовий | свистала | свистал |
Давальний | свисталу | свисталам |
Знахідний | свистало | свистала |
Орудний | свисталом | свисталами |
Місцевий | на/у свисталі | на/у свисталах |
Кличний | свистало | свистала |
свистати
СВИСТАТИ, свищу, свищеш, недок. 1. неперех. Те саме, що свистіти 1-4. Опришок біг із лісу й свистав (Хотк., II, 1966, 142); Інспектор безперестану і безрезультатно свистав у поліцейський свисток (Смолич, II, 1958, 81); Під гнівні ворожі покрики ясенівців, під їх погрози почав тікати опришок Марусяк.., а йому услід свистали, тюкали (Хотк., II, 1966, 200); Під оборогом хропів дяк Антін та свистав затабаченим носом (Козл., Ю. Крук, 1950, 71); Пташки співали і свистали усюди по гаю так голосно да гарно, що все кругом неначе усміхалось (П. Куліш, Вибр., 1969, 49); Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Ков., Світ.., 1960, 24); Кулі свистали над головами втікачів, але Іванові було не до куль (Коцюб., І, 1955, 351); Над їхніми головами свище батіг, і вони розбігаються, як сполохані горобчики (Тют., Вир, 1964, 69); Закотився місяць в хмари, Свище буря по горах (Пісні та романси.., II, 1956, 39); Навколо вітер свище, і в небі хмари злі... (Сос., Вірші, 1954, 51); [Мати:] Давай серпа, як кажуть! .. (Вириває серпа Мавці з рук і дає Килині, тая кидається на жито і жне, як вогнем палить, аж солома свище під серпом) (Л. Укр., III, 1952, 235).
2. перех. Те саме, що свистіти 5. Богиня з радіщ [радощів] танцювала, А Зевс метелицю свистав (Котл., І, 1952, 292); Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію (Фр., VII, 1951, 237).
@ Вітер свище у кишенях див. вітер.
3. неперех. Свистом кликати, запрошувати. Кличе віла і гукає, й свище,- по долинах люди кажуть: «буря!» (Л. Укр., І, 1951, 389); Як побільшають індичата,.. то вона почне на їх гукати, свистати (Мирний, IV, 1955, 294).
Свистати всіх нагору, мор.- команда, за якою весь екіпаж судна збирається на верхній палубі для роботи, бою.
4. неперех., розм. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Камінь під ногами ще перед хвилею був сухий, а тепер свище через нього вода (Хотк., II, 1966, 323).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свищу | свищемо |
2 особа | свищеш | свищете |
3 особа | свище | свищуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свистатиму | свистатимемо |
2 особа | свистатимеш | свистатимете |
3 особа | свистатиме | свистатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | свистав | свистали |
Жіночий рід | свистала | |
Середній рід | свистало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свищімо | |
2 особа | свищи | свищіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | свищучи | |
Минулий час | свиставши |