свисточок
СВИСТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до свисток. Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (Мур., Лірика, 1954, 58); У XIX - на початку XX ст. широко вироблялися дитячі глиняні іграшки - здебільшого свисточки у вигляді звірків, птахів та фігурок людей (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свисточок | свисточки |
Родовий | свисточка | свисточків |
Давальний | свисточкові, свисточку | свисточкам |
Знахідний | свисточок | свисточки |
Орудний | свисточком | свисточками |
Місцевий | на/у свисточку | на/у свисточках |
Кличний | свисточку | свисточки |