свитка
СВИТКА, и, ж. Те саме, що свита1. Він.. швиргонув через стіл свиту. - Що мені з твоєї свитки?.. Вона мені непотрібна... (Мирний, І, 1949, 257); З поранкових ще синюватих під тинами вулиць сходилось село. Сіряки і свитки перемішувалися з білими та червоними кожухами (Стельмах, І, 1962, 20); * Образно. Зимно становиться [стає]... трави й квітки Хутко вбираються в білі свитки (Олесь, Вибр., 1958, 209).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свитка | свитки |
Родовий | свитки | свиток |
Давальний | свитці | свиткам |
Знахідний | свитку | свитки |
Орудний | свиткою | свитками |
Місцевий | на/у свитці | на/у свитках |
Кличний | свитко | свитки |