свобідний
СВОБІДНИЙ, а, е, заст. Вільний. Вдень Ворони були повними панами, кракали, сиділи по деревах і скалах, чули себе вповні свобідними (Фр., IV, 1950, 96); Розмова йшла свобідна, різнобарвна і легка (Фр., VII, 1951, 107); Ти [поете] - цар. Шануй свою самотність і свободу, Прямуй, куди тебе свобідний манить ум (Зеров, Вибр., 1966, 396); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (Вороний, Вибр., 1959, 99); В його мозку родилися прегарні картини вольної волі, свобідного ділання (Круш., Буденний хліб.., 1960, 55); Коли не було інтелігенції в церкві, о. Василь почував себе свобіднішим у повчанні селян (Мак., Вибр., 1956, 325); Зачепив [Василь] вірьовку за гвіздок, рвонувся всім тілом і - почув руки свобідними (Хотк., І, 1966, 116).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | свобідний | свобідна | свобідне | свобідні |
Родовий | свобідного | свобідної | свобідного | свобідних |
Давальний | свобідному | свобідній | свобідному | свобідним |
Знахідний | свобідний, свобідного | свобідну | свобідне | свобідні, свобідних |
Орудний | свобідним | свобідною | свобідним | свобідними |
Місцевий | на/у свобідному, свобіднім | на/у свобідній | на/у свобідному, свобіднім | на/у свобідних |