святкування
СВЯТКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. святкувати. Він напустив на себе сум; дивлячись на нього, подумаєш: гірке йому і те ваше святкування (Мирний, III, 1954, 189); Матроський хор посилено готувався до святкування Першого травня (Смолич, Мир.., 1958, 73); Вона знає, що увечері, на урочистому святкуванні її ювілею у шахтарському клубі, почує ще багато добрих слів від батьків цих діток (Мокр., Острів.., 1961, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | святкування | святкування |
Родовий | святкування | святкувань |
Давальний | святкуванню | святкуванням |
Знахідний | святкування | святкування |
Орудний | святкуванням | святкуваннями |
Місцевий | на/у святкуванні | на/у святкуваннях |
Кличний | святкування | святкування |