свіжовиритий
СВІЖОВИРИТИЙ, а, е. Який недавно або тільки що вирили. Брага - бригадир бульдозеристів - перекриватиме з своєю бригадою норми, а ще трохи пізніше в свіжовиритому руслі блакитнітиме дніпровська вода (Гончар, Тронка, 1963, 262).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | свіжовиритий | свіжовирита | свіжовирите | свіжовириті |
Родовий | свіжовиритого | свіжовиритої | свіжовиритого | свіжовиритих |
Давальний | свіжовиритому | свіжовиритій | свіжовиритому | свіжовиритим |
Знахідний | свіжовиритий, свіжовиритого | свіжовириту | свіжовирите | свіжовириті, свіжовиритих |
Орудний | свіжовиритим | свіжовиритою | свіжовиритим | свіжовиритими |
Місцевий | на/у свіжовиритому, свіжовиритім | на/у свіжовиритій | на/у свіжовиритому, свіжовиритім | на/у свіжовиритих |