світовідчуття
СВІТОВІДЧУТТЯ, я, с. Те саме, що світовідчування. Справжнє новаторство не в словесному штукарстві, а в більшому, ніж звичайне, заглибленні в явища життя, у новизні світовідчуття, у свіжості поетичного бачення світу (Літ. газ., 12.I 1962, 2); Навряд чи хтось заперечуватиме, що художній смак поета є частиною його світовідчуття (Рад. літ-во, 2, 1965, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світовідчуття | |
Родовий | світовідчуття | |
Давальний | світовідчуттю | |
Знахідний | світовідчуття | |
Орудний | світовідчуттям | |
Місцевий | на/у світовідчутті | |
Кличний | світовідчуття |