сердечник
СЕРДЕЧНИК1, а, ч., техн. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя. Сердечник технічного трансформатора складається з окремих стальних пластин,зібраних в замкнену раму тієї чи іншої форми (Курс фізики, III, 1956, 214); Індукційна піч має стальний сердечник, на якому намотано електропровід, по якому подають змінний струм (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 109).
СЕРДЕЧНИК2, а, ч., розм. 1. Людина, що страждає хворобою серця. Лише відкриття вчення про інфаркт міокарда дало найменування великій драмі людського життя... Перед першою світовою війною такі сердечники вважалися рідкістю (Літ. Укр., 9.IV 1968, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сердечник | сердечники |
Родовий | сердечника | сердечників |
Давальний | сердечникові, сердечнику | сердечникам |
Знахідний | сердечник, сердечника | сердечники, сердечників |
Орудний | сердечником | сердечниками |
Місцевий | на/у сердечнику | на/у сердечниках |
Кличний | сердечнику | сердечники |