сердитенько
СЕРДИТЕНЬКО. Присл. до сердитенький. Вона й не лаятиметься і ні слова й не скаже, а тільки подивиться.. буцім і жалібно, і сердитенько (Кв.-Осн., II, 1956, 26); Мовила [Марина] сердитенько: - Сказала - не хочу [танцювати], все! (Головко, І, 1957, 464).