сибіряків
СИБІРЯКІВ, кова, кове. Прикм. до сибіряк; належний сибірякові. З глибини городів, наче з самого полум'я палаючої соломи, вихопивсь зовсім молоденький без кашкета боєць-татарчук і прожогом кинувсь до сибірякового коня (Гончар, II, 1959, 326); Давид аж захвилювався радісно від сибірякових слів: це ж його мрія - колектив [комуну] отут, у дворі (Головко, II, 1957, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сибіряків | сибірякова | сибірякове | сибірякові |
Родовий | сибірякового | сибірякової | сибірякового | сибірякових |
Давальний | сибіряковому | сибіряковій | сибіряковому | сибіряковим |
Знахідний | сибіряків, сибірякового | сибірякову | сибірякове | сибірякові, сибірякових |
Орудний | сибіряковим | сибіряковою | сибіряковим | сибіряковими |
Місцевий | на/у сибіряковому, сибіряковім | на/у сибіряковій | на/у сибіряковому, сибіряковім | на/у сибірякових |
сибіряк
СИБІРЯК див. сибіряки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сибіряк | сибіряки |
Родовий | сибіряка | сибіряків |
Давальний | сибірякові, сибіряку | сибірякам |
Знахідний | сибіряка | сибіряків |
Орудний | сибіряком | сибіряками |
Місцевий | на/у сибіряку, сибірякові | на/у сибіряках |
Кличний | сибіряче | сибіряки |