сигарний
СИГАРНИЙ, а, е. Прикм. до сигара. Ми за сигарним димом бачимо Хиже, потворне обличчя війни (Дор., Єдність, 1950, 117); // Признач. для сигар, їх виготовлення, зберігання і т. ін. Сигарний тютюн в порівнянні з цигарковим має вищу міцність, гіркий присмак і специфічний аромат (Техн. культ., 1956, 358); Містер Ейбл м'яко поклав верхню губу на сигарний мундштук (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сигарний | сигарна | сигарне | сигарні |
Родовий | сигарного | сигарної | сигарного | сигарних |
Давальний | сигарному | сигарній | сигарному | сигарним |
Знахідний | сигарний, сигарного | сигарну | сигарне | сигарні, сигарних |
Орудний | сигарним | сигарною | сигарним | сигарними |
Місцевий | на/у сигарному, сигарнім | на/у сигарній | на/у сигарному, сигарнім | на/у сигарних |