синекдоха
СИНЕКДОХА, и, ж., літ. Один із тропів, для якого характерне вживання назви частини замість цілого, видового поняття замість родового, однини в значенні множини або навпаки. В публіцистичних творах Лесі Українки знайшли широке застосування найрізноманітніші види тропів: від найпростіших - епітета й порівняння, до найскладніших - метафори, метонімії, синекдохи, алегорії (Рад. літ-во, 4, 1963, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синекдоха | синекдохи |
Родовий | синекдохи | синекдох |
Давальний | синекдосі | синекдохам |
Знахідний | синекдоху | синекдохи |
Орудний | синекдохою | синекдохами |
Місцевий | на/у синекдосі | на/у синекдохах |
Кличний | синекдохо | синекдохи |