синектика
СИНЕКТИКА, -и, ж. Один із методів підвищення творчої продуктивності, спрямований на подолання стереотипів у мисленні; різновид конференції ідей. // Метод вирішення завдань і пошуку нових ідей, який використовує різні типи аналогій. // Теорія для свідомого застосування підсвідомого психологічного механізму в групі різних індивідуальностей, об'єднаних з метою постановки й вирішення проблем.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синектика | синектики |
Родовий | синектики | синектик |
Давальний | синектиці | синектикам |
Знахідний | синектику | синектики |
Орудний | синектикою | синектиками |
Місцевий | на/у синектиці | на/у синектиках |
Кличний | синектико | синектики |
синектик
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синектик | синектики |
Родовий | синектика | синектиків |
Давальний | синектикові, синектику | синектикам |
Знахідний | синектика | синектиків |
Орудний | синектиком | синектиками |
Місцевий | на/у синектику, синектикові | на/у синектиках |
Кличний | синектику | синектики |