синонімічний
СИНОНІМІЧНИЙ, а, е. Прикм. до синонім. Надійде черга і для словників - тлумачного, етимологічного, синонімічного, історичного і т. ін. (Рильський, III, 1956, 67); Я. Галан глибоко знав і майстерно застосовував синонімічні багатства української мови (Літ. газ., 24.VIІ 1952, 2); // Який є синонімом. Вживання сполучника між синонімічними прикметниками може в поезії стимулюватися вимогами ритму (Мовозн., VII, 1949, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | синонімічний | синонімічна | синонімічне | синонімічні |
Родовий | синонімічного | синонімічної | синонімічного | синонімічних |
Давальний | синонімічному | синонімічній | синонімічному | синонімічним |
Знахідний | синонімічний, синонімічного | синонімічну | синонімічне | синонімічні, синонімічних |
Орудний | синонімічним | синонімічною | синонімічним | синонімічними |
Місцевий | на/у синонімічному, синонімічнім | на/у синонімічній | на/у синонімічному, синонімічнім | на/у синонімічних |