синтез
СИНТЕЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв'язку їх частин; протилежне аналіз. Синтез - це такий логічний прийом, за допомогою якого ми мислено сполучаємо в одне ціле розчленовані в аналізі окремі частини предмета, явища (Логіка, 1953, 14); Основні розумові операції - це порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція (Наука.., 9, 1969, 18); Він [І. П. Павлов] не тільки дав зразки найглибшого аналізу фізіологічних фактів, але зумів дати і їх синтез (Укр. біох. ж., XXI, 3, 1949, 197).
2. Єдність, цілісність певних сполучених, пов'язаних між собою явищ, предметів дійсності. Велике значення має його [В. І. Немировича-Данченка] вчення про синтез трьох правд,- соціальної, життєвої і театральної,- який є умовою створення повноцінних в ідейному й художньому відношенні вистав (Про мист. театру, 1954, 241); Поет високої емоційної наснаги, Гамзатов прагне синтезу знання і мудрості, уміло поєднує ліризм і роздум (Вітч., 11, 1968, 155); * Образно. Сьогодні в синтезі новому хай будуть місто і село (Сос., І, 1947, 35).
Синтез мистецтв - органічне сполучення та взаємозв'язок різних видів мистецтва в завершеному художньому творі на основі єдиного ідейного задуму.
3. книжн. Узагальнення, висновок із чого-небудь. Це не тільки підручник [з історії давньої російської літератури]. Це синтез всієї довгорічної роботи російських, українських, зарубіжних учених над вивченням давньої російської літературної спадщини (Рад. літ-во, 3, 1957, 33); Як на блискучий приклад.. тісного зв'язку між літературою і народною творчістю, можна вказати на п'єсу Корнійчука «Правда», що є ніби синтезом народних прагнень до правди (Рильський, III, 1955, 162); Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнюючої сили (Мал., Думки.., 1959, 45); Великий Каменяр створив і утвердив в українській літературі багато різновидів ліричної, епічної і драматичної поезії, синтезом якої була, без сумніву, філософська поема (Рад. літ-во, 8, 1967, 62).
4. хім. Одержання або утворення складних хімічних речовин шляхом сполучання простіших речовин або елементів. Під впливом рослинності в грунті постійно виникає синтез мінеральних сполук і утворення органічних речовин (Нариси про природу.., 1955, 214); Утворення антитіл пов'язане із синтезом білкової молекули (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 61); В життєдіяльності клітини істотним є не лише синтез нуклеїнових кислот, а й біосинтез білків (Знання.., 8, 1965, 21).
^ Синтез білого світла, фіз.- утворення білого світла шляхом складання всіх кольорових спектральних променів; Синтез мінералів - штучне утворення мінералів та вирощування монокристалів з окремих елементів чи хімічних сполук у лабораторних або промислових умовах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синтез | синтези |
Родовий | синтезу | синтезів |
Давальний | синтезові, синтезу | синтезам |
Знахідний | синтез | синтези |
Орудний | синтезом | синтезами |
Місцевий | на/у синтезі | на/у синтезах |
Кличний | синтезе | синтези |
синтеза
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синтеза | синтези |
Родовий | синтези | синтез |
Давальний | синтезі | синтезам |
Знахідний | синтезу | синтези |
Орудний | синтезою | синтезами |
Місцевий | на/у синтезі | на/у синтезах |
Кличний | синтезо | синтези |