синтетик
СИНТЕТИК, а, ч. 1. Той, хто має схильність до синтезу (у 1 знач.). Шахматов, як типовий синтетик, завжди намагався за всяку ціну відбудовувати історію мови в великих і малих рисах її розвитку як щось суцільне і точно визначуване (Пит. походж. укр. мови, 1956, 175).
2. Фахівець, який займається синтезом речовин. У загальному підсумку синтез активної молекули білка інсуліну потребував 223 окремих, послідовних етапи .. Заслуга хіміків-синтетиків, які здійснили це епохальне досягнення, грандіозна (Наука.., 8, 1965, 3).
3. хім. Те, що сприяє синтезу (у 4 знач.). Вже тепер перед вченими так гостро постало питання про вишукування нових, досі не використаних синтетиків білка - мікроорганізмів (Знання.., 11, 1967, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синтетик | синтетики |
Родовий | синтетика | синтетиків |
Давальний | синтетикові, синтетику | синтетикам |
Знахідний | синтетика | синтетиків |
Орудний | синтетиком | синтетиками |
Місцевий | на/у синтетику, синтетикові | на/у синтетиках |
Кличний | синтетику | синтетики |
синтетика
СИНТЕТИКА, и, ж. Синтетичні матеріали; вироби із синтетичних матеріалів. Чудодійне слово «синтетика» заполонило голови технічної інтелігенції, робітників легкої промисловості, студентів технологічних вузів (Коз., Листи.., 1967, 125); Було багато світла. Голубі, зелені, червоні стільці - синтетика на металевому каркасі - робили залу кафе святковою (Дор., Не повтори.., 1968, 241); * Образно. Боротьба за людські почуття, за їхню справжність, проти синтетики у взаєминах між людьми, що може бути благородніше? (Літ. Укр., 17.Х 1969, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синтетика | синтетики |
Родовий | синтетики | синтетик |
Давальний | синтетиці | синтетикам |
Знахідний | синтетику | синтетики |
Орудний | синтетикою | синтетиками |
Місцевий | на/у синтетиці | на/у синтетиках |
Кличний | синтетико | синтетики |