синявий
СИНЯВИЙ, рідко СИНАВИЙ, а, е. Те саме, що синюватий. На .. горах мліють смерекові ліси, повиті прозорою синявою млою (Фр., І, 1955, 364); Блакитні вогні все розростались і цвіли на вершечках червоним, як хмари при сході сонця. По обличчях [юрми] розлились мертві синаві тони (Коцюб., II, 1955, 93); Їй на виску, як налита, сіпалась синява жилочка... (Тич., І, 1957, 258); Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | синявий | синява | синяве | синяві |
Родовий | синявого | синявої | синявого | синявих |
Давальний | синявому | синявій | синявому | синявим |
Знахідний | синявий, синявого | синяву | синяве | синяві, синявих |
Орудний | синявим | синявою | синявим | синявими |
Місцевий | на/у синявому, синявім | на/у синявій | на/у синявому, синявім | на/у синявих |