сиротний
СИРОТНИЙ, СИРІТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що сиротливий. Сирітне життя дівчини удвох тільки з дідом призвичаїло її до господарства, і вона почувала себе дорослою господинею, яка пригощає таких поважних гостей (Ле, Наливайко, 1957, 11); Кость в сиротній позі сидить, схилившись над книжкою, на лісі (Вас., III, 1960, 329).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сиротний | сиротна | сиротне | сиротні |
Родовий | сиротного | сиротної | сиротного | сиротних |
Давальний | сиротному | сиротній | сиротному | сиротним |
Знахідний | сиротний, сиротного | сиротну | сиротне | сиротні, сиротних |
Орудний | сиротним | сиротною | сиротним | сиротними |
Місцевий | на/у сиротному, сиротнім | на/у сиротній | на/у сиротному, сиротнім | на/у сиротних |