скалочка
СКАЛОЧКА, и, ж. Зменш. до скалка 1 - 6. Пійду [піду] розіб'ю в скалочки отой каламарчик! (Барв., Опов.., 1902, 539); Браслети та сережки, величезні срібні гудзики зі вправленими в них скалочками кольорового скла, а іноді й дорогоцінного каміння - усе це блищало і мінилися на сонці (Тулуб, В степу.., 1964, 40); В одну мить зчистили [люди] цвинтар так, що й трісочки й скалочки ніде не зісталось (Н.-Лев., IV, 1956, 188); Мати переносить на скалочці полум'яний язичок до лампадки (Речм., Весн. грози, 1961, 10); На самому краю між небом і землею стоїть здоровенна чорна стіна, зверху неї наче потухаючим жаром скакають світові місячні скалочки (Мирний, IV, 1955, 79); * У порівн. - Очі в його [Морозенка] з криги, білі та блискучі, от як тонкі скалочки з льоду бувають (Мирний, IV, 1955, 291).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скалочка | скалочки |
Родовий | скалочки | скалочок |
Давальний | скалочці | скалочкам |
Знахідний | скалочку | скалочки |
Орудний | скалочкою | скалочками |
Місцевий | на/у скалочці | на/у скалочках |
Кличний | скалочко | скалочки |