скамниця
СКАМНИЦЯ, і, ж., діал. Ослін. [Долорес (устає і втирає хустинкою очі) :] Ходім, Аніто! [Анна (сідає на скамницю під кипарисом) :] Ні-бо ще, Долорес, тут гарно так (Л. Укр., III, 1952, 328); А в світлиці при скамниці в цимбалоньки б'ють, А вже ж мою дівчиноньку до шлюбу ведуть (Пісні та романси.., І, 1956, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скамниця | скамниці |
Родовий | скамниці | скамниць |
Давальний | скамниці | скамницям |
Знахідний | скамницю | скамниці |
Орудний | скамницею | скамницями |
Місцевий | на/у скамниці | на/у скамницях |
Кличний | скамнице | скамниці |