сколупувати
СКОЛУПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОЛУПАТИ, аю, аєш, док., перех. Колупаючи, виймати, витягати що-небудь. Сидів [дід Овсій] на низькому підгнилому пеньку, з якого давно облупилась кора, вільною рукою сколупував світлячки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 211); // Колупаючи, робити заглибини на чому-небудь. Сколупувати долівку.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сколупую | сколупуємо |
2 особа | сколупуєш | сколупуєте |
3 особа | сколупує | сколупують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сколупуватиму | сколупуватимемо |
2 особа | сколупуватимеш | сколупуватимете |
3 особа | сколупуватиме | сколупуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сколупував | сколупували |
Жіночий рід | сколупувала | |
Середній рід | сколупувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сколупуймо | |
2 особа | сколупуй | сколупуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сколупуючи | |
Минулий час | сколупувавши |