скраклі
СКРАКЛІ, ів, мн. 1. Українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палкою з відведеного місця невеликі циліндричні цурпалки. На одному з малюнків Суворова зображено під час гри в скраклі з селянськими дітьми (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 40); Хлопчики, що полюбляють влучність, грають у скраклі (Панч, В дорозі, 1959, 270); Дуже корисні легке веслування, гра у скраклі, крокет, теніс, бадмінтон (Роб. газ., 7.IV 1973, 4).
2. заст. Кріплення у дерев'яному плузі, в яке встромляють дишло. Як дійшла екскурсія до дерев'яних плугів - тут учені туди-сюди - розгубилися.. Пастух і дав відповідь професорові: - Оце, - каже, - скраклі... (Горд., Дівчина.., 1954, 301).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скраклі | |
Родовий | скраклів | |
Давальний | скраклям | |
Знахідний | скраклі | |
Орудний | скраклями | |
Місцевий | на/у скраклях | |
Кличний | скраклі |
скракля
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скракля | скраклі |
Родовий | скраклі | скраколь |
Давальний | скраклі | скраклям |
Знахідний | скраклю | скраклі |
Орудний | скраклею | скраклями |
Місцевий | на/у скраклі | на/у скраклях |
Кличний | скракле | скраклі |