скривлений
СКРИВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скривити. Відскочив [жандар] і побачив нове обличчя, скривлене гнівом (Коцюб., II, 1955, 205); Серце розривається від болю, коли згадаєш скривлене короткою гримасою обличчя Коваля (Собко, Срібний корабель, 1961, 233).
2. у знач. прикм. Який має неприродний вигляд, характеризується несиметричністю і виражає незадоволення, презирство або біль. У вікні замаячив жіночий очіпок, у другому скривлене заплакане лице дитини (Мирний, IV, 1955, 194); Пригадався чомусь Кирилові батько. Лисий, з сивим волоссям на затилку [потилиці], з порепаними руками і все скривлений, ніби його щось боліло (Ірчан, II, 1958, 87).
3. у знач. прикм. Непрямий, нерівний, вигнутий. Сильно хряпнувши дверима, вона густо застукала в коридорі оголеними дерев'яшками скривлених закаблуків (Епік, Тв., 1958, 430); Розставив [Дем'ян Кізка] дугою скривлені ноги (Крот., Сини.., 1948, 40); // Перекошений. Матвій Чумак.. підійшов до хати і постукав у маленьке, скривлене віконце (Мик., II, 1957, 309); // Покручений. Парубок ступає крок вперед, а назустріч йому по скривленій доріжці між хрестами виходить якась постать (Стельмах, II, 1962, 341).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скривлений | скривлена | скривлене | скривлені |
Родовий | скривленого | скривленої | скривленого | скривлених |
Давальний | скривленому | скривленій | скривленому | скривленим |
Знахідний | скривлений, скривленого | скривлену | скривлене | скривлені, скривлених |
Орудний | скривленим | скривленою | скривленим | скривленими |
Місцевий | на/у скривленому, скривленім | на/у скривленій | на/у скривленому, скривленім | на/у скривлених |