скрутнути
СКРУТНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до скручувати 2-5, 9. Терешко швидко знайшов.. галузку, наліг на неї,.. міцно скрутнувши її, одірвав від прикорня (Епік, Тв., 1958, 413); Час від часу вони [білогвардійці] на мить зупиняються.. Ось один із них уже впав - його підбив не Яресько, хтось інший, а той, другий, підхопивши кулемет, скрутнув у бік і тікає (Гончар, II, 1959, 24); // безос. Згадав [Гордій] це, і його всього мов скрутнуло (Гр., II, 1963, 54).
Скрутнути головою - хитнути головою, виражаючи подив, незгоду, несхвалення і т. ін. Мар'я прикро подивилася на Явдоху, скрутнула головою і мовчки вийшла з хати (Мирний, III, 1954, 72); Червоноармієць скрутнув головою і міцніше стиснув у руках рушницю (Кос., Новели, 1962, 123).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрутну | скрутнемо |
2 особа | скрутнеш | скрутнете |
3 особа | скрутне | скрутнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скрутнув | скрутнули |
Жіночий рід | скрутнула | |
Середній рід | скрутнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрутнімо | |
2 особа | скрутни | скрутніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скрутнувши |