скручуватися
СКРУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СКРУТИТИСЯ, учуся, утишся, док. 1. Крутячись, звиватися. Заводить Ромко, молодий авіаконструктор, гумомотор. За кожним поворотом руки розтягається, скручуючись, резиновий шнур (Донч., І, 1956, 74); // Завиватися (про волосся, вуса). Кінчики стриженого короткого вуса [у Коваля] потроху руділи й скручувались (Мик., II, 1957, 382).
2. Згортатися трубкою, клубком, кільцем і т. ін. Щоб пояс не скручувався в трубочку і не загинався, його в'яжуть упоперек снопиком (В'язання.., 1957, 40); Швидко обертаються мільйони веретен,.. співаючи тихеньку пісню про те, як у цьому казковому царстві народжується чарівне плетиво синтетичних шовкових ниток, як вони перетворюються на різнобарвні полотняні ріки, що скручуються у великі сувої (Знання.., 9, 1965, 4); Верстат рівно шелестів металом.. Стружка скручувалась у спіраль і падала шматочками (Ткач, Арена, 1960, 35); Рубанок в його руках свистів, стружки, скрутившись в спіралі, літали з-під його долонь (Томч., Готель.., 1960, 90); // Засихаючи, підгинати краї (про листя, пелюстки і т. ін.). Тінь від акацій була ріденька, мерехтлива. Маленьке листя на деревах поруділо, скрутилося від спеки і пилу (Чаб., За півгодини.., 1963, 24); Об'їдені [личинками] частинки хвої стають жовтими і скручуються, що надає ушкодженим гілкам кучерявості (Колг. Укр., 5, 1962, 40); // Дуже згинатися, скорчуватися (перев. під дією вогню). Бомба влучила якраз всередину будинку.. Дахове залізо скручувалось.., зривалось униз (Жур., Вечір.., 1958, 375); Горить і скручується у пальцях сірник (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 27); На гусениці [танка] горить і скручується обвуглене колосся пшениці (Логв., Давні рани, 1961, 37).
3. Лягати, лежати, згорнувшись кільцем (перев. про повзуна). Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (Донч., І, 1957, 41); * Образно. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилася, як гадина, і оперезала півнеба (Н.-Лев., II, 1956, 389).
Скручуватися (скрутитися) в клубок (клубком, в клубочок, клубочком і т. ін. ) див. клубок, клубочок.
4. Зіщулюватися, підтягаючи коліна до грудей.
Скручуватися (скрутитися) в три погибелі - те саме, що Згинатися (зігнутися) в три погибелі (див. згинатися). Кому ж не вистачало місця на сидінні, примощувався під стіною, скручувався де-небудь у темному кутку в три погибелі і був щасливий (Збан., Сеспель, 1961, 8).
5. тільки док. Скорчитися від болю. За таке слово, почуте колись у цьому дворі, батько міг оперезати батогом так, що аж скрутишся (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 202); Григор уперіщив [собаку] батогом, аж скрутився той (Гуц., Скупана.., 1965, 23).
6. тільки док., перен.., розм. Бурхливо зреагувати на що-небудь, не стримуючи гніву, злості, заздрощів і т. ін. Семен мало не скрутився з нетерплячки, чекаючи, поки становий пообідає (Коцюб., І, 1955, 125); - Писарша скрутиться од злості! - сказала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 185); Він так може в'їсти словом якогось односельчанина, що той аж скрутиться (Стельмах, І, 1962, 234); // вульг. Померти.
@ Бодай (щоб і т. ін. ) [же] ви скрутилися - уживається як проклін, побажання смерті, загибелі кому-небудь. - Гей! соб, сиві, соб, бодай ви скрутилися!.. Тпру! (Коцюб., І, 1955, 111).
7. Змінювати напрямок свого плину, пролягання (про річку, дорогу і т. ін.); // безос. Минули [подорожні] кілька хат.. Коло хати, де жінка пасла овечку, скручувалось доріжкою вгору (Кобр., Вибр., 1954, 154); // розм. Перевертатися, перехилятися набік. Скрутився [літак] на крило і приземлився догори дригом (Ю. Янов., І, 1954, 54); // перен., розм. Змінюватися на гірше, перетворюватися на щось небажане. Геройство Процеве скрутилось йому в біду (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 157); Скрутився тепер світ та й годі... (Стельмах, І, 1962, 602); // тільки док., перен., розм. Зазнати невдачі у справах. Хоч би я за пана пішла, як моя доля така, то й пан скрутиться; а як моя добра доля, то пійду [піду] за п'яницю, то й п'яниця поправиться (Укр.. присл.., 1963, 182).
8. тільки док., перен., розм. Втратити розум, збожеволіти. [Гаврило:] Зовсім скрутився Хома: зробив собі з нитки вудку, пішов до річки, став над ополонкою, я гукаю, щоб ішов робить, а він рукою маха (Кроп., IV, 1959, 152); Засумувала панночка, аж змарніла і зблідла. Стара зовсім скрутилась,- не зна далі, на яку ступити (Вовчок, І, 1955, 114); Тепер Турові речі за вечерею не здавались уже Петру жартами: мабуть, справді скрутивсь од жиру запорожець (П. Куліш, Вибр., 1969, 100).
@ З глузду скрутитися див. глузд.
9. тільки док., безос., перен., розм. Статися (про щось небажане, неприємне). - Ось їй треба дякувати. А то - скрутилося б нам... Насте!.. Насте!..- озирнувся він, шукаючи очима дівчину (Речм., Весн. грози, 1951, 107).
@ [І] скрутилося (скрутиться) і (та) змололося (змелеться): а) (що) що-небудь швидко сталося (станеться), відбулося (відбудеться). - Можна нам ненадовго до вас податися?.. - Можна, звичайно, можна, три кімнати порожні стоять... Це не проблема. Надто поспішно все вирішуєте, от де заковика. За одну мить і скрутилося і змололося (Собко, Справа.., 1959, 288); б) (кому) комусь дісталося (дістанеться) за яку-небудь провину. - Петре! - кажу я, - гляди лишень, щоб тобі не скрутилось та не змололось за цю кукурудзу (Н.-Лев., III, 1956, 281); Вона назад Уже тікати хоче, Та бджоли жалять І шпигають в очі.. Аж тут Свині Скрутилось І змололось (Іванович, Перебендя.., 1960, 93); Кому (комусь) скрутиться, а кому (мені, тобі і т. ін. ) змелеться - один винен, а відповідати доведеться іншому. [Соцький:] Та вже я почуваю, що буде мені морда бита, мовляв: кому-кому скрутиться, а мені змелеться (Кроп., II, 1958, 487); [Федора (стурбовано) :] О, це мені знову напасть, кому скрутиться, а Федорі змелеться! (Вас., III, 1960, 146); Присутні в кузні зрозуміли, що назріває халепа, і всі запитально глянули на старого Перегуду.. Найбільше непокоївся Терешко Контуш. «Кому скрутиться, а мені змелеться»,- думав він (Іщук, Вербівчани, 1961, 89); Не змелеться, то скрутиться - хоч так, хоч інакше; щось та буде. - Та ти не журися, Лесю,- веселіше заговорив Петро Антонович, помітивши доччин смуток.- Якось воно буде. Не змелеться, то скрутиться... (М. Ол., Леся, 1960, 136).
10. тільки недок. Пас. до скручувати 1, 2, 4.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скручуюся | скручуємося |
2 особа | скручуєшся | скручуєтеся |
3 особа | скручується | скручуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скручуватимуся | скручуватимемося |
2 особа | скручуватимешся | скручуватиметеся |
3 особа | скручуватиметься | скручуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скручувався | скручувалися |
Жіночий рід | скручувалася | |
Середній рід | скручувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скручуймося | |
2 особа | скручуйся | скручуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скручуючись | |
Минулий час | скручувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скручуюся | скручуємося |
2 особа | скручуєшся | скручуєтеся |
3 особа | скручується | скручуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скручуватимуся | скручуватимемося |
2 особа | скручуватимешся | скручуватиметеся |
3 особа | скручуватиметься | скручуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скручувався | скручувалися |
Жіночий рід | скручувалася | |
Середній рід | скручувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скручуймося | |
2 особа | скручуйся | скручуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скручуючись | |
Минулий час | скручувавшись |