скрушити
СКРУШИТИ, скрушу, скрутиш, перех., розм., рідко. Док. до крушити. Володимир.. дає наказ заборонити язичеські жертвоприношення, скрушити Перуна та інших богів, що й було зроблено, незважаючи на опір Жеривола (Іст. укр. літ., І, 1954, 101); Не в одного тоді на обличчі, що його зсушила журба, скрушила нужда, грав усміх завзятий, блискали очі (Вовчок, І, 1955, 366); [Циганка:] Може б, я поворожила? Вгадаю зразу, які очі зсушили, які скрушили!.. (Кроп., IV, 1959, 163).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрушу | скрушимо |
2 особа | скрушиш | скрушите |
3 особа | скрушить | скрушать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скрушив | скрушили |
Жіночий рід | скрушила | |
Середній рід | скрушило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрушімо | |
2 особа | скруши | скрушіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скрушивши |