скучерявити
СКУЧЕРЯВИТИ, влю, виш; мн. скучерявлять; перех. Док. до кучерявити. * Образно. Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? (Фр., XI, 1952, 25).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скучерявлю | скучерявимо |
2 особа | скучерявиш | скучерявите |
3 особа | скучерявить | скучерявлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скучерявив | скучерявили |
Жіночий рід | скучерявила | |
Середній рід | скучерявило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скучерявімо | |
2 особа | скучеряви | скучерявіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скучерявивши |