слабкодухий
СЛАБКОДУХИЙ, а, е. Те саме, що легкодухий. Звичайно байдужа і, здавалося б, зовсім позбавлена волі, ця слабкодуха жінка в хвилини, коли небезпека загрожувала її дітям та близьким, на очах перероджувалась (Перв., Невигадане життя, 1958, 121); Перелякане жіноцтво істерично кричало, декотрі слабкодухі панни зомліли (Бурл., О. Вересай, 1959, 14); - Ви хотіли сказати.., професор Крутояр виявився слабкодухим і одразу ж пристав на пропозицію Бунча? (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 13); Коли б на цьому все закінчилося, розмова, власне, була б дуже коротка: втік, злякався. Трапляються і такі, слабкодухі. Але тут справа інша (Жур., Опов., 1956, 142).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | слабкодухий | слабкодуха | слабкодухе | слабкодухі |
Родовий | слабкодухого | слабкодухої | слабкодухого | слабкодухих |
Давальний | слабкодухому | слабкодухій | слабкодухому | слабкодухим |
Знахідний | слабкодухий, слабкодухого | слабкодуху | слабкодухе | слабкодухі, слабкодухих |
Орудний | слабкодухим | слабкодухою | слабкодухим | слабкодухими |
Місцевий | на/у слабкодухому, слабкодухім | на/у слабкодухій | на/у слабкодухому, слабкодухім | на/у слабкодухих |