сльотити
СЛЬОТИТИ, тить, недок., безос., розм. Падати невпинними, дрібними краплями (про дощ); мрячити. Коли на свято припадає погожий день, то, звичайно, кажуть - деньок, мов по замовленню [на замовлення]. Так говорили і горнилівські активісти, коли настав день Першого травня. Ще напередодні сльотило (Речм., Весн. грози, 1961, 182); Недарма кажуть: в осінню пору сім погод за день - сльотить, морозить, мете сніговицею... (Хлібороб Укр., 11, 1967, 32).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сльоту | сльотимо |
2 особа | сльотиш | сльотите |
3 особа | сльотить | сльотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сльотитиму | сльотитимемо |
2 особа | сльотитимеш | сльотитимете |
3 особа | сльотитиме | сльотитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сльотив | сльотили |
Жіночий рід | сльотила | |
Середній рід | сльотило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сльотімо | |
2 особа | сльоти | сльотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сльотячи | |
Минулий час | сльотивши |