сліпучість
СЛІПУЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до сліпучий. Чистим, до сліпучості ясним бачать [хлопці і дівчата] небо над собою (Гончар, Людина.., 1960, 34); В моєму дворику на Київській Полонині пишно зацвіли вишні й черешеньки, наче великі діти стоять у біленьких сорочечках, та таких чистих, що вони аж сяють на сонці у соромливій сліпучості (Мас., Роман.., 1970, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сліпучість | сліпучості |
Родовий | сліпучості, сліпучости | сліпучостей |
Давальний | сліпучості | сліпучостям |
Знахідний | сліпучість | сліпучості |
Орудний | сліпучістю | сліпучостями |
Місцевий | на/у сліпучості | на/у сліпучостях |
Кличний | сліпучосте | сліпучості |