смаглявка
СМАГЛЯВКА, и, ж., розм. Смаглява жінка, дівчина. Повновида смаглявка високочола, вийшла з відром із недалекого подвір'я, обкладеного жовтим ніздрюватим каменем (Гончар, Тронка, 1963, 295); - Мені вже заплатили,- потуплюючи зір, прошепотіла смаглявка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 169); Не помітила смаглявка, Як сміхнувся [усміхнувся пастух] їй (Гойда, Угор. мелодії, 1955, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | смаглявка | смаглявки |
Родовий | смаглявки | смаглявок |
Давальний | смаглявці | смаглявкам |
Знахідний | смаглявку | смаглявок |
Орудний | смаглявкою | смаглявками |
Місцевий | на/у смаглявці | на/у смаглявках |
Кличний | смаглявко | смаглявки |