смеркатися
СМЕРКАТИСЯ, ається, недок., СМЕРКНУТИСЯ, неться; мин. ч. смерклося і смеркнулося; док. Те саме, що смеркати. - Ходім, сину, смеркається, Коли пустять в хату; А не пустять, то й надворі Будем ночувати (Шевч., І, 1963, 34); Вже смеркалось, коли учасники інспектування спустилися вниз, до своїх автомобілів (Гончар, II, 1959, 392); Після завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смерклося і запав морок (Коцюб., І, 1955, 314); Поза тихими водами Сумно та й смерклося. Ой, як голос між горами, Щастя розбилося (Пісні та романси.., II, 1956, 57); Осінній день уже смеркався, Димились гори (Фр., X, 1954, 185).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | смеркаюся | смеркаємося |
2 особа | смеркаєшся | смеркаєтеся |
3 особа | смеркається | смеркаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | смеркатимуся | смеркатимемося |
2 особа | смеркатимешся | смеркатиметеся |
3 особа | смеркатиметься | смеркатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | смеркався | смеркалися |
Жіночий рід | смеркалася | |
Середній рід | смеркалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | смеркаймося | |
2 особа | смеркайся | смеркайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | смеркаючись | |
Минулий час | смеркавшись |