смеріччя
СМЕРІЧЧЯ, СМЕРЕЧЧЯ, я, с., збірн. Смерековий ліс, гай; смерекова памолодь. Мило було продиратися між кущами ліщини, крислатими буками, колючим смеріччям (Хотк., II, 1966, 44); Молоде смеріччя вигиналося над ними таке рідне, таке миле, як руки матері (Турч., Зорі.., 1950, 18); Від карпатської маржини, Від смереччя та ожини,.. Черемош перебирає Світле золото трембіт (Мал., Щедре літо, 1949, 15); // Гілки, віти смереки. Докинув [Іван] у ватру смеріччя (Коцюб., II, 1955, 348).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | смеріччя | смеріччя |
Родовий | смеріччя | смеріч |
Давальний | смеріччю | смеріччям |
Знахідний | смеріччя | смеріччя |
Орудний | смеріччям | смеріччями |
Місцевий | на/у смеріччі | на/у смеріччях |
Кличний | смеріччя | смеріччя |