сміхотворець
СМІХОТВОРЕЦЬ, рця, ч., заст. Людина, яка смішить, веселить, розважає інших; // Те саме, що гуморист. Дак ото і питають: а вас якими вітрами у сміхо-творці занесло? ..Що вас спонукало за перо взятися..? (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 67); Наші газети виховували видатних сміхотворців, починаючи від Остапа Вишні (Літ. Укр., 25.V 1971, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сміхотворець | сміхотворці |
Родовий | сміхотворця | сміхотворців |
Давальний | сміхотворцеві, сміхотворцю | сміхотворцям |
Знахідний | сміхотворця | сміхотворців |
Орудний | сміхотворцем | сміхотворцями |
Місцевий | на/у сміхотворці, сміхотворцеві | на/у сміхотворцях |
Кличний | сміхотворцю | сміхотворці |