смішнувато
СМІШНУВАТО, розм. Присл. до смішнуватий. Мала приємність бачити свій портрет, мальований в Києві, - не знаю чому, але воно чогось таки смішнувато на се дивитись (Л. Укр., V, 1956, 337); З коротко підстриженою борідкою він [дід] виглядав смішнувато (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 302).