сновигати
СНОВИГАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Ходити без певної мети, без визначеного напрямку. Пожежу вгасили, люди розійшлись. Тільки три постаті хазяїв сновигали по пожарищі, мов тіні (Коцюб., І, 1955, 123); Скаже Докія вкинути паші коневі - вкине [Дмитро], а не скаже - цілий день сновигатиме по хаті, заглядаючи то в одно, то в друге вікно (Стельмах, II, 1962, 396); // Поспішно рухатися, снувати в різних напрямках, назад і вперед. Бджоли сновигали роєм над пасікою, неначе краплі бризкали вздовж і впоперек (Н.-Лев., III, 1956, 21); Біля школи людей уже зібралося чимало. Тупотіли на ганку чобітьми, курили, гомоніли, сновигали в коридор, з коридору (Головко, II, 1957, 53); Від станції великим шляхом понад лісом праворуч сновигають автомашини (Ле, Клен. лист, 1960, 37); Вгору та вниз, як човники на верстаку, сновигають поїзди з вантажами... (Мас., Роман.., 1970, 342).
2. перен. Переходити з одного предмета на інший, не зосереджуючись ні на чому (про очі, погляд, думки і т. ін.). Заглядав [Василь] у очі. А вони сновигали неспокійно (Рибак, Помилка.., 1940, 178); Химерні мрії, чудні думки сновигають у голові (Коз., Вибр., 1947, 113).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сновигаю | сновигаємо |
2 особа | сновигаєш | сновигаєте |
3 особа | сновигає | сновигають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сновигатиму | сновигатимемо |
2 особа | сновигатимеш | сновигатимете |
3 особа | сновигатиме | сновигатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сновигав | сновигали |
Жіночий рід | сновигала | |
Середній рід | сновигало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сновигаймо | |
2 особа | сновигай | сновигайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сновигаючи | |
Минулий час | сновигавши |