сноубординг
СНОУБОРДИНГ, -а, ч. Екстремальний вид спорту, що полягає в спуску із засніжених схилів і гір на спеціальному снаряді – сноуборді; спочатку сноубординг був винятково зимовим видом спорту, але згодом окремі екстремали освоїли його навіть влітку, катаючись на сноуборді на піщаних схилах (сендбординг); для захисту від травм використовується різноманітна екіпіровка – шоломи, захист суглобів, спини, рук.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сноубординг | |
Родовий | сноубординга | |
Давальний | сноубордингові, сноубордингу | |
Знахідний | сноубординг | |
Орудний | сноубордингом | |
Місцевий | на/у сноубордингу | |
Кличний | сноубордингу |