снігур
СНІГУР, рідко СНІГИР, а, ч. Невеликий співучий птах родини в'юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок. Пищить снігур - скоро зима буде (Укр.. присл.., 1955, 98); На вільху примостився червоногрудий.. снігур (Коп., Як вони.., 1961, 114); Ім'я своє снігур дістав від слова сніг. Адже ці пташки, за народним повір'ям, перші вісники зими (Наука.., 12, 1973, 56); - Нащо вам так квилить, мій боже милий? - Снігир Зозулю перебив (Греб., І, 1957, 46); - Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? ..Що заманулося, чого ти не попросиш, ..Всього ти в кліточці по саме нельзя [годі] маєш, Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш, - Так в клітці підлітка корив снігир старий (Г.-Арт., Байки.., 1958, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | снігур | снігурі |
Родовий | снігура | снігурів |
Давальний | снігурові, снігуру | снігурам |
Знахідний | снігура | снігурів |
Орудний | снігуром | снігурами |
Місцевий | на/у снігурі, снігурові | на/у снігурах |
Кличний | снігуре | снігурі |