собацюра
СОБАЦЮРА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що собацюга. Здоровенний собацюра наздогнав їх на перелазі, накинувся з гарчанням на Дуняшу (Цюпа, Грози.., 1961, 279); - Відпочивав оце я в селі.. Ліжко мені в саду під яблунею поставили. А настане ніч - не засну: годин до двох собацюра «гав!» і «гав!» (С. Ол., З книги життя, 1968, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | собацюра | собацюри |
Родовий | собацюри | собацюр |
Давальний | собацюрі | собацюрам |
Знахідний | собацюру | собацюр |
Орудний | собацюрою | собацюрами |
Місцевий | на/у собацюрі | на/у собацюрах |
Кличний | собацюро | собацюри |