соболевий
СОБОЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до соболь 1, 2. Хутро норки за своєю красою, міцністю і довговічністю стоїть на першому місці після соболевого (Веч. Київ, 31.I 1961, 4); // Зробл., пошитий із хутра соболя. З бородами [посли], у парчевих соболевих.. шубах (П. Куліш, Вибр., 1969, 168); Згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий із шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Донч., II, 1956, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | соболевий | соболева | соболеве | соболеві |
Родовий | соболевого | соболевої | соболевого | соболевих |
Давальний | соболевому | соболевій | соболевому | соболевим |
Знахідний | соболевий, соболевого | соболеву | соболеве | соболеві, соболевих |
Орудний | соболевим | соболевою | соболевим | соболевими |
Місцевий | на/у соболевому, соболевім | на/у соболевій | на/у соболевому, соболевім | на/у соболевих |