соболиний
СОБОЛИНИЙ, а, е. 1. Те саме, що соболевий. З предметів розкоші привозились [з Росії на Україну] дороге хутро, особливо соболине, дорогі тканини (Іст. УРСР, І, 1953, 285).
2. нар.-поет. Темний, густий і шовковистий (про брови). Ну, що їй [Параскіці] з тих густих, соболиних брів, що зрослись докупи та високо знялись над очима, як два орлячі крила у вільному розмаху? (Коцюб., І, 1955, 267); Не жалуючи слів, Малюють [романісти] і ходу [жіночу],.. І ніжки точені, і соболиних брів Хвилясті лінії (Рильський, Поеми, 1957, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | соболиний | соболина | соболине | соболині |
Родовий | соболиного | соболиної | соболиного | соболиних |
Давальний | соболиному | соболиній | соболиному | соболиним |
Знахідний | соболиний, соболиного | соболину | соболине | соболині, соболиних |
Орудний | соболиним | соболиною | соболиним | соболиними |
Місцевий | на/у соболиному, соболинім | на/у соболиній | на/у соболиному, соболинім | на/у соболиних |