солідно
СОЛІДНО. Присл. до солідний. Ватя йшла повагом, солідно (Н.-Лев., IV, 1956, 119); Зять солідно покашлював, піднесено звучали тости (Ю. Янов., І, 1958, 624); Хтось нахильці [у полі] .. п'є просто з барила, потім передає посудину батькові, і той, напившись, солідно радить возити воду цистерною, а не отакими барильцями (Гончар, Тронка, 1963, 185).