спадкоємиця
СПАДКОЄМИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоємець. Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Дмит., Наречена, 1959, 16); Добра в княгині було багато.. Діди й прадіди її, що сиділи на Київському столі - а княгиня Ольга по закону вважала себе їх спадкоємицею,- не одразу зібрали це добро (Скл., Святослав, 1959, 102); Вірна учениця Тараса Шевченка, спадкоємиця кращих традицій російських революціонерів-демократів, Леся Українка виступає провісником великої всеочищаючої бурі (Знання.., 2, 1971, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спадкоємиця | спадкоємиці |
Родовий | спадкоємиці | спадкоємиць |
Давальний | спадкоємиці | спадкоємицям |
Знахідний | спадкоємицю | спадкоємиць |
Орудний | спадкоємицею | спадкоємицями |
Місцевий | на/у спадкоємиці | на/у спадкоємицях |
Кличний | спадкоємице | спадкоємиці |