спакостити
СПАКОСТИТИ, ощу, остиш, перех., розм. Док. до пакостити; // Зганьбити, скривдити, знівечити. Поб'ють [мужики] йому усю пику, попідставляють окуляри, порозривають на ньому одежу, спакостять нінащо чоловіка (П. Куліш, Вибр., 1969, 199); // Занапастити. Обох зразу облягло несказанне зло. Зло на себе, що так спакощене молоде життя, зло на людей, що допомогли його спакостити (Мирний, III, 1954, 400).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спакощу | спакостимо |
2 особа | спакостиш | спакостите |
3 особа | спакостить | спакостять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спакостив | спакостили |
Жіночий рід | спакостила | |
Середній рід | спакостило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спакостімо | |
2 особа | спакости | спакостіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спакостивши |