спантеличуватися
СПАНТЕЛИЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПАНТЕЛИЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Втрачати здатність обдумано діяти; розгублюватися; бентежитися.- Слова, прошу слова! - не стримуюсь я. Вольф од несподіванки спантеличується (Кол., На фронті.., 1959, 157); Гарячка жерла молодицю.. Замфір спантеличивсь. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228); Незнайомець зовсім спантеличився, дивиться на мене, як баран на нові ворота (Збан., Мор. чайка, 1959, 17); // тільки док. Почати поводитися, діяти нерозумно. [Є ф р е м:] Я забрав собі в голову, що мені тут [у слободі] нічого робить, що я там десь потрібніший... І помилився, а за помилку поплатився... Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже грунту під ногами не почув і спантеличився... (Кроп., IV, 1959, 358).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спантеличуюся | спантеличуємося |
2 особа | спантеличуєшся | спантеличуєтеся |
3 особа | спантеличується | спантеличуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спантеличуватимуся | спантеличуватимемося |
2 особа | спантеличуватимешся | спантеличуватиметеся |
3 особа | спантеличуватиметься | спантеличуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спантеличувався | спантеличувалися |
Жіночий рід | спантеличувалася | |
Середній рід | спантеличувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спантеличуймося | |
2 особа | спантеличуйся | спантеличуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спантеличуючись | |
Минулий час | спантеличувавшись |