сплакати
СПЛАКАТИ, сплачу, сплачеш, док., розм. 1. неперех. Почати плакати або трохи поплакати. Сплакав Івась край тополі. Очі одвертає (Рудан., Тв., 1959, 93); Коли Олена розповіла їй зміст листа, вона сплакала, замість що-небудь на відповідь сказати (Коб., І, 1956, 101); Мати сплакала і поїхала, поцілувавши сина в голову (Свидн., Люборацькі, 1955, 26); Доліський чоловік сплаче та й вже, а на панщину йде, подітися йому ніде (Хотк., Довбуш, 1965, 41).
2. перех., перен. Слізьми змити якусь ганьбу. [Захарко:] Плач, плач, безпутний!.. Сплач з серця гидоту, котра пригнітила його! Може, хоч зо дна зринуть чисті сльози (Кроп., II, 1958, 179).
@ Сплакати очі - плачучи, зіпсувати собі зір. Сплакала очі темної ночі, Що світонька не бачу (Чуб., V, 1874, 184).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплакачу | сплакачемо |
2 особа | сплакачеш | сплакачете |
3 особа | сплакаче | сплакачуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сплакав | сплакали |
Жіночий рід | сплакала | |
Середній рід | сплакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплакачмо | |
2 особа | сплакач | сплакачте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сплакавши |